чинбарити Чинба́рити, -ба́рю, -ба́риш, -ба́рять; чинба́р, -ба́рте Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках чинбарити — див. бити Словник синонімів Вусика чинбарити — ЧИНБА́РИТИ, рю, риш, наказ. сп. а́р, недок. Займатися чинбарством. Літом бив [Денис] качок, зимою зайців і приблудних собак, здирав шкури, чинбарив і продавав хутірським хлопцям на бубни (Григорій Тютюнник); Сир з молока відтискувати вміє. Шкіри звірячі чинбарить. Руно пряде (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах чинбарити — чинба́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови чинбарити — -рю, -риш, недок. Займатися чинбарством. Великий тлумачний словник сучасної мови чинбарити — ЧИНБА́РИТИ, рю, риш, недок. Займатися чинбарством. Літом бив [Денис] качок, зимою зайців і приблудних собак, здирав шкури, чинбарив і продавав хутірським хлопцям на бубни (Тют., Вир, 1964, 240). Словник української мови в 11 томах чинбарити — Чинбарити, -рю, -риш гл. Быть кожевникомъ. Словник української мови Грінченка