Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

човгання

Чо́вгання, -ння, -нню, в -нні

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. човгання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  2. човгання — ЧО́ВГАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́вгати і звуки, утворювані цією дією. Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два... (П. Колесник); Мати вийшла.  Словник української мови у 20 томах
  3. човгання — чо́вгання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  4. човгання — -я, с. Дія за знач. човгати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. човгання — ЧО́ВГАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́вгати і звуки, утворювані цією дією. Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два… (Кол., На фронті.., 1959, 25); Мати вийшла.  Словник української мови в 11 томах
  6. човгання — Човгання, -ня с. Шарканье (ногами).  Словник української мови Грінченка