човгання
ЧО́ВГАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́вгати і звуки, утворювані цією дією.
Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два… (Кол., На фронті.., 1959, 25);
Мати вийшла. Орися ще чула човгання двох лопат, які вона очищала одна об одну від присохлої грязюки, потім дзенькнуло (Автом., Так народж. зорі, 1960, 265).
Словник української мови (СУМ-11)