чудуватися

Чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся з кого-чого, кому-чому

Значення в інших словниках

1. чудуватися — див. ДИВУВАТИ і ДИВУВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
2. чудуватися — див. дивуватися  Словник синонімів Вусика
3. чудуватися — ЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з кого, з чого і без дод. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися. Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О.  Словник української мови у 20 томах
4. чудуватися — чудува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. чудуватися — -уюся, -уєшся, недок., чому, з кого – чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чудуватися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
7. чудуватися — ЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з кого— чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися. Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. чудуватися — Чудуватися, -дуюся, -єшся гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).  Словник української мови Грінченка