чудуватися
ЧУДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з кого, з чого і без дод.
Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися.
Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей);
Він допитливо розглядає гори, чудується щедрому святу барв і пейзажів (М. Стельмах);
Пальці музикантші заметалися так швидко, що за ними було неможливо стежити, і видавлювали з клавішів такі могутні звуки, що можна було тільки чудуватися, як на це здатна така тендітна істота (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)