шильце —
ШИ́ЛЬЦЕ́, ши́льця́, с. Зменш. до ши́ло. Прихилився [Мамай] до закуреної, аж чорної стінки й знічев'я заходився тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
шильце —
ши́льце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
шильце —
шильця, с. Зменш. до шило.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шильце —
ШИ́ЛЬЦЕ, шильця, с. Зменш. до ши́ло. Прихилився [Мамай] до закуреної, аж чорної стінки й знічев’я заходився тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 94).
Словник української мови в 11 томах
шильце —
Шильце, -ця м. ум. отъ шило.
Словник української мови Грінченка