шильце
ШИ́ЛЬЦЕ, шильця, с. Зменш. до ши́ло.
Прихилився [Мамай] до закуреної, аж чорної стінки й знічев’я заходився тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 94).
Словник української мови (СУМ-11)ШИ́ЛЬЦЕ, шильця, с. Зменш. до ши́ло.
Прихилився [Мамай] до закуреної, аж чорної стінки й знічев’я заходився тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 94).
Словник української мови (СУМ-11)