шкельце

Шке́льце, -льця, -льцю; шке́льця, шке́лець

Значення в інших словниках

1. шкельце — ШКЕ́ЛЬЦЕ, я, с., розм. Те саме, що ске́льце. – Учені люде [люди] багато знають, у їх [них] шкельця такі є, що, яке б там не було дрібне, побачити можна... (Дніпрова Чайка); Очей порожніх пустоцвіт за шкельцями (І. Гончаренко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
2. шкельце — шке́льце іменник середнього роду скельце розм.  Орфографічний словник української мови
3. шкельце — -я, с., розм. Те саме, що скельце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкельце — ШКЕ́ЛЬЦЕ, я, с., розм. Те саме, що ске́льце. — Учені люде багато знають, у їх шкельця такі є, що, яке б там не було дрібне, побачити можна… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 40); Очей порожніх пустоцвіт за шкельцями (Гонч., Вибр., 1959, 313); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
5. шкельце — Шкельце, -ця с. ум. отъ шкло.  Словник української мови Грінченка