шлюпка —
див. ЧОВЕН; (велика) ял.
Словник синонімів Караванського
шлюпка —
[шл'упка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок
Орфоепічний словник української мови
шлюпка —
див. лодка, ялик
Словник чужослів Павло Штепа
шлюпка —
ШЛЮ́ПКА, и, ж. Невелике безпалубне судно, яке використовується перев. на морі. З крейсера спустили шлюпку з дванадцятьма матросами, і трапом зійшло до шлюпки, ще двоє (Ю. Яновський); Поруч ціла шерега рятівних приладів – круги, шлюпки, понтони... (І.
Словник української мови у 20 томах
шлюпка —
шлю́пка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
шлюпка —
-и, ж. Невелике безпалубне судно, що використовується перев. на морі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шлюпка —
шлю́пка гребний човен, що висить на борту корабля (на шлюпбалках) і спускається в разі потреби на воду; в широкому розумінні – всяке гребне судно (іноді й дрібне моторне), що відрізняється від звичайних човнів міцнішим корпусом.
Словник іншомовних слів Мельничука
шлюпка —
Весловий, веслово-вітрильний або моторний човен, що використовують для сполучення між суднами або між судном і суходолом як рятувальний човен, а також із навчальною метою.
Універсальний словник-енциклопедія
шлюпка —
ШЛЮ́ПКА, и, ж. Невелике безпалубне судно, яко використовується перев. на морі. З крейсера спустили шлюпку з дванадцятьма матросами, і трапом зійшло до шлюпки, ще двоє (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах