шлюпка
ШЛЮ́ПКА, и, ж. Невелике безпалубне судно, яко використовується перев. на морі.
З крейсера спустили шлюпку з дванадцятьма матросами, і трапом зійшло до шлюпки, ще двоє (Ю. Янов., II, 1958, 109);
Поруч ціла шерега рятівних приладів — круги, шлюпки, понтони… (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 94);
Із Запоріжжя в багатоденний похід по Дніпру вирушила ескадра шлюпок і катерів (Рад. Укр., 29.УІІ 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)