шпачок —
ШПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шпак. Заспівав десь у траві легковажний шпачок (О. Ільченко); – Яшко, іди, я тобі їсти дам, – покликав господар. Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові. За це одержав трохи сиру і мурашиних яєць (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
шпачок —
шпачо́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шпачок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до шпак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпачок —
ШПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шпак. Заспівав десь у траві легковажний шпачок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 320); — Яшко, іди, я тобі їсти дам,— покликав господар. Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові.
Словник української мови в 11 томах
шпачок —
Шпачок, -чка м. ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка