шпиця

Шпи́ця, -ці, -цею; шпи́ці, шпиць

Значення в інших словниках

1. шпиця — див. СТРИЖЕНЬ; (скелі) ШПИЛЬ; шпичка.  Словник синонімів Караванського
2. шпиця — ШПИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що спи́ця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (з коломийки); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (П. Панч). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
3. шпиця — шпи́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпиця — -і, ж. 1》 Те саме, що спиця. 2》 діал. Шпиль (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпиця — СПИ́ЦЯ (ШПИ́ЦЯ рідше) (для в'язання), ДРО́ТИК, ПРУ́ТИК розм.  Словник синонімів української мови
6. шпиця — ШПИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що спи́ця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (Коломийки, 1969, 84); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (Панч, II, 1956, 67).  Словник української мови в 11 томах
7. шпиця — Шпиця, -ці ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка