СПИ́ЦЯ(ШПИ́ЦЯ рідше) (для в'язання), ДРО́ТИК, ПРУ́ТИК розм.
Словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
шпиця —
див. СТРИЖЕНЬ; (скелі) ШПИЛЬ; шпичка.
Словник синонімів Караванського
шпиця —
ШПИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що спи́ця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (з коломийки); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (П. Панч). 2. діал.
Словник української мови у 20 томах
шпиця —
шпи́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
шпиця —
-і, ж. 1》 Те саме, що спиця. 2》 діал. Шпиль (у 1, 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпиця —
ШПИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що спи́ця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (Коломийки, 1969, 84); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (Панч, II, 1956, 67).
Словник української мови в 11 томах
шпиця —
Шпиця, -ці ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка