штемпель —
Гербова марка або знак для оподаткування різних документів і торгових паперів [IV] — гербова марка на оплату паперів [XII]
Словник з творів Івана Франка
штемпель —
Ште́мпель. Гербовий збір. До Староства найліпше писати письмо, штемпля на те не треба жадного (См.-Стоцький, Громада, 34); Штемпель на тім записі довжнім є меныиий, ніж звичайно в иныиих касах — на то позволяє закон (См.-Стоцький, Порадник, 5) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
штемпель —
див. ПЕЧАТКА, ШТАМП.
Словник синонімів Караванського
штемпель —
[штемпеил'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. штеимпеил'і, штеимпеил'іў два штемпеил'і
Орфоепічний словник української мови
штемпель —
Печатка, див. штамп
Словник чужослів Павло Штепа
штемпель —
рос. штемпель 1. Інструмент з опуклим або заглибленим зворотним зображенням малюнка чи напису; використовується для багаторазового відтворення зображення: клейма, печатки на папері, сургучі, металі, пластмасі тощо.
Eкономічна енциклопедія
штемпель —
ШТЕ́МПЕЛЬ, я, ч. 1. Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма.
Словник української мови у 20 томах
штемпель —
ште́мпель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
штемпель —
ште́мпель → стемпель
Лексикон львівський: поважно і на жарт
штемпель —
-я, ч. 1》 Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма. || Відбиток, одержаний за допомогою такого приладу. 2》 Печатка, знак. 3》 діал., заст. Гербова марка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
штемпель —
ште́мпель (нім. Stempel) 1. Інструмент з опуклим або заглибленим зворотним зображенням малюнка чи напису. Служить для неодноразового відтворення зображення (на папері, сургучі, металі тощо). 2. Печатка, знак. 3. Те саме, що й пуансон (1 – 2).
Словник іншомовних слів Мельничука
штемпель —
ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев.
Словник синонімів української мови
штемпель —
ШТЕ́МПЕЛЬ, я, ч. 1. Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма.
Словник української мови в 11 томах