штемпель
ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев. для поштових відправлень); ГРИФ (із зображенням підпису, рукописного тексту). Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку (С. Голованівський); — Ви.. більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... (Мирослав Ірчан); Це був офіційний лист з довгим штампом у лівому кутку і круглою печаткою внизу (Ю. Смолич); Федоська... ткнула чоловікові потертий, з багатьма штемпелями конверт (М. Олійник); Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушиків глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині Вільденталь (П. Загребельний). — Пор. клеймо́.
Словник синонімів української мови