шуряк —
ШУРЯ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шу́рин. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані, парубок понісся, як вітер, карати шуряка за сестрину наругу (Л. Яновська); Перед ними на серветці стояло вино, бокали і бісквіти. Пив Хоменків шуряк і зрідка сам господар (Л. Смілянський).
Словник української мови у 20 томах
шуряк —
шуря́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
шуряк —
-а, ч., розм. Те саме, що шурин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шуряк —
ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О.
Словник синонімів української мови
шуряк —
ШУРЯ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шу́рин. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані, парубок понісся, як вітер, карати шуряка за сестрину наругу (Л. Янов., І, 1959, 310); Перед ними на серветці стояло вино, бокали і бісквіти.
Словник української мови в 11 томах