шуряк

ШУРЯ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шу́рин.

Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані, парубок понісся, як вітер, карати шуряка за сестрину наругу (Л. Янов., І, 1959, 310);

Перед ними на серветці стояло вино, бокали і бісквіти. Пив Хоменків шуряк і зрідка сам господар (Сміл., Сад, 1952, 195).

Значення в інших словниках

1. шуряк — ШУРЯ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шу́рин. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані, парубок понісся, як вітер, карати шуряка за сестрину наругу (Л. Яновська); Перед ними на серветці стояло вино, бокали і бісквіти. Пив Хоменків шуряк і зрідка сам господар (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
2. шуряк — шуря́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. шуряк — -а, ч., розм. Те саме, що шурин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шуряк — ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О.  Словник синонімів української мови
5. шуряк — Шуря́к, -ка́; -ки́, -кі́в = шу́рин  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)