шуря-буря —
ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря.
Словник української мови у 20 томах
шуря-буря —
шу́ря-бу́ря іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
шуря-буря —
див. шура-буря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шуря-буря —
I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О.
Словник синонімів української мови
шуря-буря —
Шу́ря-бу́ря, шу́рі-бу́рі, -рею-бу́рею
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шуря-буря —
Шуря-буря ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка