шуря-буря

шу́ря-бу́ря

іменник жіночого роду

розм.

Значення в інших словниках

1. шуря-буря — Вихор, с. смерч; П. шарварок, розгардіяш, стовпотворіння.  Словник синонімів Караванського
2. шуря-буря — див. вихор  Словник синонімів Вусика
3. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря.  Словник української мови у 20 томах
4. шуря-буря — див. шура-буря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шуря-буря — I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О.  Словник синонімів української мови
6. шуря-буря — Шу́ря-бу́ря, шу́рі-бу́рі, -рею-бу́рею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря.  Словник української мови в 11 томах
8. шуря-буря — Шуря-буря ж. Вихрь.  Словник української мови Грінченка