шуря-буря

I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Гуреїв); Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла — Вони знов піднялись (І. Франко); Позирав (Левченко).. на всі дороги, над якими летіла хурделиця. — Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить (І. Микитенко). — Пор. I. урага́н.

Значення в інших словниках

1. шуря-буря — Вихор, с. смерч; П. шарварок, розгардіяш, стовпотворіння.  Словник синонімів Караванського
2. шуря-буря — див. вихор  Словник синонімів Вусика
3. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря.  Словник української мови у 20 томах
4. шуря-буря — шу́ря-бу́ря іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
5. шуря-буря — див. шура-буря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шуря-буря — Шу́ря-бу́ря, шу́рі-бу́рі, -рею-бу́рею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря.  Словник української мови в 11 томах
8. шуря-буря — Шуря-буря ж. Вихрь.  Словник української мови Грінченка