щупачок —
ЩУПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до щупа́к. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Л.
Словник української мови у 20 томах
щупачок —
щупачо́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
щупачок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до щупак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щупачок —
ЩУПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до щупа́к. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
щупачок —
Щупачок, -чка м. ум. отъ щупак.
Словник української мови Грінченка