Значення в інших словниках
-
юридичний —
(який стосується правознавства) правничий.
Словник синонімів Полюги
-
юридичний —
Правничий, правознавчий, (- рівність) правовий, п! ЗАКОННИЙ
Словник синонімів Караванського
-
юридичний —
[йуриедичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
юридичний —
Правничий
Словник чужослів Павло Штепа
-
юридичний —
ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий. Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі [поточні] інтереси, а врешті...
Словник української мови у 20 томах
-
юридичний —
юриди́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
юридичний —
-а, -е. 1》 Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. || Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції. || Признач. для підготовки юристів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
юридичний —
юриди́чний (від лат. juridicus – судовий) правовий, той, що стосується правознавства; ¤ ю-а особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
юридичний —
ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта.
Словник синонімів української мови
-
юридичний —
ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі інтереси, а врешті — перейшли на «приватне» (Коб.
Словник української мови в 11 томах