яблунька —
[йаблун'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок
Орфоепічний словник української мови
яблунька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яблунька —
Я́БЛУНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до я́блуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О.
Словник української мови у 20 томах
яблунька —
я́блунька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
яблунька —
ЯБЛУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до я́блуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
яблунька —
Я́блунька, -ки ж. ум. отъ яблуня.
Словник української мови Грінченка