яворець

Яворе́ць, яворця́, -це́ві; яворці́, -рці́в

Значення в інших словниках

1. яворець — див. явір  Словник синонімів Вусика
2. яворець — ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́вір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (з народної пісні); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
3. яворець — яворе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. яворець — явірця, ч. Зменш.-пестл. до явір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яворець — ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́вір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 115); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Перв., Райдуга.., 1960, 173).  Словник української мови в 11 томах
6. яворець — Яворець, -рця м. ум. отъ явір.  Словник української мови Грінченка