ялинник —
ЯЛИ́ННИК, а, ч., збірн. Ялиновий ліс, гай. В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (П. Загребельний); Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (О. Донченко); З-за вершечків молодого ялинника висунувся місяць (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
ялинник —
яли́нник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ялинник —
-а, ч. Ялиновий ліс, гай.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ялинник —
ЯЛИ́ННИК (ялиновий ліс, гай), ЯЛИ́НА. З-за вершечків молодого ялинника висунувся місяць (В. Гжицький); Пастух дрімав у холодку в ялині (І. Франко).
Словник синонімів української мови
ялинник —
ЯЛИ́ННИК, а, ч. Ялиновий ліс, гай. В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (Загреб., Шепіт, 1966, 343); Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (Донч., III, 1956, 57).
Словник української мови в 11 томах
ялинник —
Ялинник, -ка м. Ельникъ, еловый лѣсъ. Желех.
Словник української мови Грінченка