ялинник
ЯЛИ́ННИК, а, ч., збірн.
Ялиновий ліс, гай.
В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (П. Загребельний);
Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (О. Донченко);
З-за вершечків молодого ялинника висунувся місяць (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)