ялинник
ЯЛИ́ННИК, а, ч. Ялиновий ліс, гай.
В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (Загреб., Шепіт, 1966, 343);
Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (Донч., III, 1956, 57).
Словник української мови (СУМ-11)