Ясенець —
Я́сенець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
ясенець —
ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібними пірчастими листками. В лісах Кавказу, Криму та по деяких байраках України росте своєрідна рослина – ясенець...
Словник української мови у 20 томах
ясенець —
I -нця, ч. 1》 бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. 2》 діал. Золототисячник. II -нця, ч. Зменш.-пестл. до ясен. III -нця і -нцю, ч., розм. Перший тоненький льодок на річці, ставку тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ясенець —
ЗОЛОТОТИ́СЯЧНИК (лікарська рослина), ЦЕНТУ́РІЯ, ЦЕНТУ́РКА, ЦВИ́НТАРКА, СЕРЕДУ́ШНИК, ЯСЕНЕ́ЦЬ діал. Росте золототисячник по всій Україні.. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (з журналу).
Словник синонімів української мови
ясенець —
ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. (Dictamnus L.). Багаторічна трав’яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками.
Словник української мови в 11 томах
ясенець —
Ясенець, -нцю и -нця м. 1) раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. І. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ.
Словник української мови Грінченка