Ясенець

Я́сенець

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

ясене́ць 1

іменник чоловічого роду

трав'яниста рослина

ясене́ць 2

іменник чоловічого роду

ясен

ясене́ць 3

іменник чоловічого роду

перший лід

розм.

Значення в інших словниках

1. ясенець — ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібними пірчастими листками. В лісах Кавказу, Криму та по деяких байраках України росте своєрідна рослина – ясенець...  Словник української мови у 20 томах
2. ясенець — I -нця, ч. 1》 бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. 2》 діал. Золототисячник. II -нця, ч. Зменш.-пестл. до ясен. III -нця і -нцю, ч., розм. Перший тоненький льодок на річці, ставку тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясенець — ЗОЛОТОТИ́СЯЧНИК (лікарська рослина), ЦЕНТУ́РІЯ, ЦЕНТУ́РКА, ЦВИ́НТАРКА, СЕРЕДУ́ШНИК, ЯСЕНЕ́ЦЬ діал. Росте золототисячник по всій Україні.. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. ясенець — Ясене́ць, -нця, -нце́ві; -нці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ясенець — ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. (Dictamnus L.). Багаторічна трав’яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками.  Словник української мови в 11 томах
6. ясенець — Ясенець, -нцю и -нця м. 1) раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. І. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ.  Словник української мови Грінченка