Значення в інших словниках
-
іманентний —
Притаманний, властивий, своєрідний, самовистачальний
Словник чужослів Павло Штепа
-
іманентний —
імане́нтний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
іманентний —
-а, -е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Іманентна філософія — суб'єктивно-ідеалістичний філософський напрям, який проголошує об'єктивний світ іманентним (внутрішнім) змістом свідомості суб'єкта.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
іманентний —
імане́нтний [від лат. immanens (immanentis) – властивий, притаманний чомусь] внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи; ¤ і-на філософія – суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
іманентний —
ІМАНЕ́НТНИЙ, а, е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Гроші як міра вартості є необхідна форма прояву іманентної товарам міри вартості,— робочого часу (Маркс, Капітал, т. І, кн.
Словник української мови в 11 томах