іманентний
ІМАНЕ́НТНИЙ, а, е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм.
Гроші як міра вартості є необхідна форма прояву іманентної товарам міри вартості,— робочого часу (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 98);
Зрозуміти «своєрідність» Франка неможливо, якщо вивчати його як явище іманентне, не пов’язане і не споріднене з іншими національними культурами (Рад. літ-во, 5, 1963, 92).
Словник української мови (СУМ-11)