імпровізатор —
імпровіза́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
імпровізатор —
-а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
імпровізатор —
ІМПРОВІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. У позі, рухах та інтонації імпровізатора вони одразу вгадали експансивного Пого-рецького (Кол., Терен.., 1959, 92).
Словник української мови в 11 томах