1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

імпровізатор

Імпровіза́тор, -ра, -тори, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпровізатор — імпровіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. імпровізатор — -а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імпровізатор — ІМПРОВІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. У позі, рухах та інтонації імпровізатора вони одразу вгадали експансивного Пого-рецького (Кол., Терен.., 1959, 92). Словник української мови в 11 томах