імпровізатор
імпровіза́тор
-а, ч.
Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імпровізатор — імпровіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- імпровізатор — Імпровіза́тор, -ра, -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- імпровізатор — ІМПРОВІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. У позі, рухах та інтонації імпровізатора вони одразу вгадали експансивного Пого-рецького (Кол., Терен.., 1959, 92). Словник української мови в 11 томах