інвалідність —
1. Стійке порушення (зниження або втрата) загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання або травми, які призводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність соціального захисту.
Словник із соціальної роботи
інвалідність —
інвалі́дність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
інвалідність —
-ності, ж. Тривала або стійка (постійна), повна або часткова втрата працездатності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інвалідність —
Тривале порушення здоров'я, що спричиняє цілковиту або часткову непрацездатність внаслідок хвороби, вади або каліцтва.
Універсальний словник-енциклопедія
інвалідність —
ІНВАЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан інваліда. Ольга знала, що.. він отримує від держави пенсію за якусь інвалідність (Вільде, Сестри.., 1958, 464); Був терміново розроблений і затверджений закон [у 1919...
Словник української мови в 11 томах