інвалідність

ІНВАЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан інваліда.

Ольга знала, що.. він отримує від держави пенсію за якусь інвалідність (Вільде, Сестри.., 1958, 464);

Був терміново розроблений і затверджений закон [у 1919 р.] про обов’язкове державне страхування трудящих на випадок хвороби, інвалідності й безробіття (Іст. УРСР, II, 1957, 131).

Значення в інших словниках

1. інвалідність — 1. Стійке порушення (зниження або втрата) загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання або травми, які призводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність соціального захисту.  Словник із соціальної роботи
2. інвалідність — інвалі́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інвалідність — -ності, ж. Тривала або стійка (постійна), повна або часткова втрата працездатності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інвалідність — Тривале порушення здоров'я, що спричиняє цілковиту або часткову непрацездатність внаслідок хвороби, вади або каліцтва.  Універсальний словник-енциклопедія
5. інвалідність — Інвалі́дність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)