індик —
Гиндик, трухан, дундук
Словник чужослів Павло Штепа
індик —
інди́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
індик —
і́ндик: ◊ і́ндик ду́мав, ду́мав, аж в зу́пу попа́в говорять тому, хто надто довго розмірковує, філософствує (ср, ст) ◊ і́ндик ду́мав, ду́мав, аж йому́ голову втя́ли = і́ндик ду́мав, ду́мав, аж в зу́пу попа́в (ст): Не філософуйте і не думайте забагато...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
індик —
Індик думав та й зарізали його, аби не здох. Жартують з того, хто багато думає.
Приповідки або українсько-народня філософія
індик —
-а, ч. 1》 Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо; самець індички; індійський півень. 2》 Страва з м'яса цього птаха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
індик —
Птах ряду куроподібних, заселяє ліси Пн. Америки; довж. самця бл. 127 см; літає неохоче, може довго мандрувати пішки; протопласт домашнього і.
Універсальний словник-енциклопедія
індик —
як (мов, ні́би і т. ін.) інди́к, зі сл. напри́ндитися, наду́тися і т. ін. Сильно, дуже. Управитель сидить, наприндивсь як індик (П. Панч); А Карпо й собі надувся мов індик (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
індик —
ІНДИ́К (свійський птах родини фазанових), ДУНДУ́К розм., ГИНДИ́К діал., ТРУХА́Н діал. Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів (Леся Українка); Гнуться столи, гнуться Під смачними пирогами, Під гиндиками й качками (Л.
Словник синонімів української мови
індик —
ІНДИ́К, а, ч. 1. Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м’ясо; самець індички; індійський півень. — Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай (Шевч.
Словник української мови в 11 томах