інцидент —
рос. инцидент той, що трапляється) — неприємна подія, непорозуміння.
Eкономічна енциклопедія
інцидент —
інциде́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
інцидент —
(англ. incident) випадок, непорозуміння, сутичка.
Економічний словник
інцидент —
-у, ч. Пригода, подія, випадок (зазвичай неприємні); непорозуміння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інцидент —
інциде́нт [від лат. incidens (incidentis) – той, що трапляється] неприємна подія, непорозуміння.
Словник іншомовних слів Мельничука
інцидент —
ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал.
Словник синонімів української мови
інцидент —
ІНЦИДЕ́НТ, у, ч. Пригода, подія, випадок (звичайно неприємні); непорозуміння. Вчорашній вечір минув без жадних інцидентів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах