Значення в інших словниках
-
інцидент —
Випадок, подія, пригода, епізод, (що трапився колись, ставши зразком для сучасного) прецедент; (неприємний) халепа; (на кордоні) сутичка, конфлікт.
Словник синонімів Караванського
-
інцидент —
[інциедент] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
інцидент —
Випадок, пригода, подія, зудар, халепа, нещастя
Словник чужослів Павло Штепа
-
інцидент —
рос. инцидент той, що трапляється) — неприємна подія, непорозуміння.
Eкономічна енциклопедія
-
інцидент —
(англ. incident) випадок, непорозуміння, сутичка.
Економічний словник
-
інцидент —
-у, ч. Пригода, подія, випадок (зазвичай неприємні); непорозуміння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інцидент —
інциде́нт [від лат. incidens (incidentis) – той, що трапляється] неприємна подія, непорозуміння.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інцидент —
ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал.
Словник синонімів української мови
-
інцидент —
Інциде́нт, -ту; -де́нти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
інцидент —
ІНЦИДЕ́НТ, у, ч. Пригода, подія, випадок (звичайно неприємні); непорозуміння. Вчорашній вечір минув без жадних інцидентів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах