Словник української мови Грінченка

айбо

Айбо

сз. = альбо [Угор.]. Ogon. 159.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. айбо — АЙБО́, спол., діал. Те саме, що або́1. Сурядні члени речення у закарпатських говірках поєднуються сполучниками а, ай, айбо (з наук. літ.); – Ти мені Василя айбо Івана знайди (із журн.).  Словник української мови у 20 томах