айбо
АЙБО́, спол., діал.
Те саме, що або́1.
Сурядні члени речення у закарпатських говірках поєднуються сполучниками а, ай, айбо (з наук. літ.);
– Ти мені Василя айбо Івана знайди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)АЙБО́, спол., діал.
Те саме, що або́1.
Сурядні члени речення у закарпатських говірках поєднуються сполучниками а, ай, айбо (з наук. літ.);
– Ти мені Василя айбо Івана знайди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)