арештовувати
Арешто́вувати, -вую, -єш
сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл.
1) Арестовывать, арестовать.
2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк.
3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Словник української мови Грінченка