бабник

Бабник, -ка

м.

1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. см. баба 21.

2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.

Значення в інших словниках

1. бабник — I б`абник-а, ч. Те саме, що бабій 1), баболюб. II бабн`ик-а, ч. Посудина, у якій випікають бабу III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бабник — див. розпусник  Словник синонімів Вусика