бабник

I б`абник-а, ч.

Те саме, що бабій 1), баболюб.

II бабн`ик-а, ч.

Посудина, у якій випікають бабу III.

Значення в інших словниках

1. бабник — див. розпусник  Словник синонімів Вусика
2. бабник — Бабник, -ка м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. см. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.  Словник української мови Грінченка