багато
Багато
нар.
1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у.
2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.
3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. н. п. ум. багатенько.
Словник української мови Грінченка