байстрючка —
БАЙСТРЮ́ЧКА, ж., заст., зневажл. Позашлюбна дочка. Вiдколи парубкував, тiльки одна дiвчина й припала йому була трохи до вподоби – то була вбога сирота, байстрючка, наймичка Левантина, тиха, боязка i нiжно-гарна (Б.
Словник української мови у 20 томах