байстря

Байстря, -ряти

с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.

Значення в інших словниках

1. байстря — байстря́ іменник середнього роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. байстря — -яти, с., зневажл., лайл. Позашлюбна дитина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байстря — БАЙСТРЯ́, я́ти, с., заст., зневажл. Позашлюбна дитина. – А я, неначе навісна, .. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною, Зовуть покриткою, дурною (Т. Шевченко); Вона хоч ласку чию бачила?.. Без батька, без матері, байстря...  Словник української мови у 20 томах
4. байстря — див. дитина  Словник синонімів Вусика
5. байстря — БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька..  Словник синонімів української мови
6. байстря — Байстря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т, -ря́там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. байстря — БАЙСТРЯ́, я́ти, с., дорев., зневажл., лайл. Позашлюбна дитина. — А я, неначе навісна,.. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною. Зовуть покриткою, дурною (Шевч., II, 1963, 121).  Словник української мови в 11 томах