Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
байстря —
байстря́ іменник середнього роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
байстря —
БАЙСТРЯ́, я́ти, с., заст., зневажл. Позашлюбна дитина. – А я, неначе навісна, .. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною, Зовуть покриткою, дурною (Т. Шевченко); Вона хоч ласку чию бачила?.. Без батька, без матері, байстря...
Словник української мови у 20 томах
байстря —
БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька..
Словник синонімів української мови
байстря —
БАЙСТРЯ́, я́ти, с., дорев., зневажл., лайл. Позашлюбна дитина. — А я, неначе навісна,.. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною. Зовуть покриткою, дурною (Шевч., II, 1963, 121).
Словник української мови в 11 томах
байстря —
Байстря, -ряти с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.
Словник української мови Грінченка