баламутство

Баламутство, -ва

с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.

Значення в інших словниках

1. баламутство — баламу́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баламутство — -а, с. Дії, поведінка баламута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с., розм. Дії, поведінка баламута. [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Леся Українка); – Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (М.  Словник української мови у 20 томах
4. баламутство — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст.  Словник синонімів української мови
5. баламутство — Баламу́тство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с. Дії, поведінка баламута. — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (Стельмах, Хліб.., 1959, 245); [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах