баламутство

БАЛАМУ́ТСТВО, а, с., розм.

Дії, поведінка баламута.

[Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Леся Українка);

– Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (М. Стельмах);

– Баламутство припини, з голови Зіньку викинь (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. баламутство — баламу́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баламутство — -а, с. Дії, поведінка баламута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баламутство — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст.  Словник синонімів української мови
4. баламутство — Баламу́тство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с. Дії, поведінка баламута. — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (Стельмах, Хліб.., 1959, 245); [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. баламутство — Баламутство, -ва с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.  Словник української мови Грінченка